Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

под конец дня

  • 1 под

    под I
    предлог Α. с вин. и твор. п.
    1. (при обозначении места) κάτω ἀπό, ὑπό, ἀποκάτω:
    \под водой κάτω ἀπό τήν ἐπιφάνεια τοῦ νεροῦ· \под столом ἀποκάτω ἀπό τό τραπέζι, ὑπό τήν τράπεζαν спрятаться \под навес κρύβομαι κάτω ἀπό τό ὑπόστεγο· \под тенью деревьев στον ίσκιο τῶν δένδρων, ὑπό τήν σκιάν τῶν δένδρων
    2. (при обозначении непосредственной близости-\подвозле, вблизи) κοντά, πλησίον, παρά:
    жить \под Москвой ζῶ κοντά στή Μόσχα, ζῶ πλησίον τῆς Μόσχας· поехать отдыхать \подКйев πηγαίνω γιά ἀνάπαυση κοντά στό Κίεβο· \под Афинами κοντά στήν 'Αθήνα·
    3. перен κάτω ἀπό, ὑπό:
    \под командой ὑπό τήν διοίκησιν \под знаменем Ленина κάτω ἀπό τήν σημασία τοῦ Λένιν \под ружьем ὑπό τά ὀπλα· \под огнем ὑπό τό πῦρ· \под арестом ὑπό κράτησιν отдать \под суд παραπέμπω στό δικαστήριο· \под чыо-л. ответственность ὑπ' εὐθύνην κάποιου· Б. с вин. п.
    1. (при обозначении времени \под непосредственно перед) προς, κατά / τήν παραμονή[ν] (накануне):
    \под вечер τό δειλινό· \под утро τά χαράματα· \под конец дня προς τό τέλος τῆς ήμέρας· \под конец месяца προς τό τέλος (τά τέλη) τοῦ μηνός· \под Новый год στίς παραμονές τής πρωτοχρονιάς, στίς παραμονές τοῦ Νέου ἐτους·
    2. (в сопровождении) ὑπό, μέ:
    \под аккомпанемент μέ συνοδεία, μέ τό ἀκομπανιαμέντο· \под диктовку καθ' ὑπαγόρευση··
    3. (наподобие) κατ' ἀπομίμησιν:
    это сделано \под мрамор εἶναι καμωμένο κατ' ἀπομίμησιν τοῦ μαρμάρου, εἶναι καμωμένο σάν μάρμαρο·
    4. (при указании на назначение предмета \под для) διά, γιά:
    помещение \под контору (школу) οίκημα γιά γραφείο (γιά σχολείο)· В. с твор. п. (при указании причины \под в результате) ὑπό, κάτω ἀπό:
    \под действием тепла ὑπό τήν ἐπίδρασιν τής θερμότητος· ◊ ему́ \под сорок κοντεύει τά σαράντα· быть \под вопросом εἶναι ζήτημα ἄν, εἶναι ἀμφίβολο[ν]· под носом у кого́-л. μπροστά στήν μύτη κάποιου· \под видом, \под предлогом ὑπό τό πρόσχημα, μέ τήν πρόφαση· под руку (идти) ἀγκαζέ.
    под II
    м (печи) ὁ πάτος τής σόμπας.

    Русско-новогреческий словарь > под

  • 2 под

    1. предл.
    ••
    2) ( в непосредственной близости) nei pressi, nelle vicinanze, sotto
    ••
    6) (при указании подражания, сходства) alla maniera di, alla, a imitazione di
    ••
    8) (при указании на предмет, с помощью которого совершается действие) a, con
    9) (при указании ручательства, поруки) su, dietro
    2. предл.
    2) ( у основания) sotto, ai piedi di
    * * *
    I м.
    ( печи) pavimento, suola f, platea ( del forno)
    II 1. предлог + В; = по́до
    1) при указании предмета, места, лица, ниже которого направлено действие перев. sotto и лексическими средствами

    сидеть, поджав под себя ноги — sedere <alla turca / sui talloni>

    2) положения, состояния, с гл. "взять", "отдать", "попасть" и т.п. sotto, in, a

    отдать под суд — far processare; mettere sotto processo

    отдать под надзор полиции — porre <sotto la sorveglianza speciale / in libertà vigilata>

    поставить мир под угрозу — mettere <in pericolo / a repentaglio> la pace

    3) место, к которому направляется кто-л. sotto, presso, nei pressi

    поехать под Москву — andare <nei pressi di Mosca / sotto Mosca>

    4) времени, возраста часто со словами "утро", "вечер" и т.п. a, su, verso

    ему под сорок (лет) — e sui / sotto i quaranta

    5) на звуки, сопровождающие действие a, con, sotto
    7) на лицо, предмет, которому подражают, сходство с которым придают a, alla maniera; перев. тж. лексическими средствами
    8) на то, что служит порукой, ручательством чего-л. su, dietro
    9) при указании на предмет, к основанию которого направлено действие
    10) при указании на явление, воздействию которого подвергается кто-что-л.
    2. + Т; = по́до
    1) лица, предмета, ниже которого что-л. находится или происходит sotto
    2) состояния, положения sotto

    под руководством кого-л. — sotto la direzione di qd

    3) причины действия, состояния в значении "в результате", "вследствие" sotto (l'azione di)
    4) места, около которого что-л. происходит sotto, presso

    под Москвой — sotto / presso Mosca

    5) на характер использования предмета перев. a или лексическими средствами
    6) на предмет, имеющийся при другом предмете, на признак, выделяющий понятие из других sotto, a
    7) на понятия, смысл которых раскрывается или должен быть раскрыт, с гл.

    понимать, подразумевать и т.п. — con, sotto

    под этим я понимаю... — con questo io intendo [voglio dire]

    под термином "философия" я понимаю... — per termine "filosofia" io intendo...

    * * *
    n
    1) gener. sotto, a ridosso di (+I), dappertutto di (+I), disotto (+I), disotto a (+I), presso, sopra (о времени; +A)
    3) fin. sotto prep

    Universale dizionario russo-italiano > под

  • 3 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 4 конец

    муж.
    1) end; ending; close

    к концу (чего-л.) — at the close (of), towards the end (of)

    хороший/счастливый конец — happy ending/end

    до победного конца — (довести что-л.) to a triumphant conclusion, till final victory, to a succesful finish; ( ждать) (to stay) till the last gun is fired, (to wait) it out

    доводить до конца — to carry smth. through, to carry smth. to its conclusion; to complete smth., to put a finish to smth., to achieve, to execute

    к концу ноября — by/towards the end of November

    конец света — doomsday; the end of the world

    не с того конца — from/at the wrong end, the wrong way

    печальный конец — dismal end, bad end

    приближаться к концу — to draw to a close, to be approaching completion

    2) разг. (расстояние, путь)
    distance/way from one place to another
    - в один конец
    3) мор. rope's end

    отдать концы! — cast off!, let go

    незакрепленный конец, свободный конец — tag, loose end

    ••

    прятать концы, хоронить концы (в воду) — to cover one's tracks

    - в конец
    - в конце концов
    - во все концы
    - до конца
    - до самого конца
    - и дело с концом
    - и концы в воду
    - из конца в конец
    - на худой конец
    - палка о двух концах
    - под конец
    - положить конец
    - пришел конец
    - сводить концы с концами
    - со всех концов

    Русско-английский словарь по общей лексике > конец

  • 5 конец

    м.
    1. (в разн. знач.) end; (окончание тж.) ending

    подходить, приближаться к концу — draw* to a close, be approaching completion

    к концу 1918 г. — by / towards the end of 1918

    к концу ноября — by / towards the end of November

    доводить что-л. до конца — carry smth. through; carry smth. to its conclusion; ( завершать) complete smth., put* a finish to smth.

    2. разг. (расстояние, путь) distance / way from one place to another

    в оба конца — there and back; both ways

    3. мор. (канат, веревка) rope's end

    незакреплённый конец, свободный конец — tag; loose end

    ♢ в конце концов — in the end, after all; ultimately

    положить конец чему-л. — put* an end to smth.

    пришёл конец (дт.) — it was the end (of); it was curtains (for) идиом.

    хоронить концы разг. — remove / cover the traces

    сводить концы с концами разг. — make* both ends meet

    на худой конец разг. — if the worst comes to the worst; at worst

    Русско-английский словарь Смирнитского > конец

  • 6 конец

    1) (предел, граница) fine ж., termine м.
    ••

    в конце концов — alla fine, in fin dei conti

    этому не видно ни конца ни краю — non se ne vede la fine, così non si finisce mai

    2) (путь, расстояние) strada ж., distanza ж., tratto м.
    ••
    3) ( смерть) fine ж., morte ж.
    4) ( предмета) estremità ж., capo м.

    на противоположном конце — al capo opposto, dalla parte opposta

    ••

    сводить концы с концами — sbarcare il lunario, tirare a campare

    5) ( причальная верёвка) amarra ж., ormeggio м.
    ••

    отдать концы ( умереть) — mettere le scarpe al sole

    6) ( случай) caso м.
    * * *
    м.
    1) ( окончание) fine, termine

    под коне́ц — alla fine, verso la fine

    коне́ц недели — fine settimana

    в конце недели — alla fine della settimana; in coda alla settimana

    в конце концов — alla (fin) fine, in fin dei conti

    довести до конца — portare a termine, concludere vt

    2) ( край) limite, capo, estremità f

    из конца в коне́ц — per ogni dove

    3) ( срок) fine f, termine

    коне́ц месяца — la fine del mese

    4) ( предмета) fine f, termine, estremità f; punta f (острого, длинного предмета)
    5) (завершение чего-л., смерть)

    бесславный коне́ц — una fine ingloriosa

    ему пришёл коне́ц — oramai è spacciato

    6) мор. ( канат) amarra f, ormeggio
    7) мн. спец.
    •
    ••

    ни конца, ни краю не видно / не видать / нет — non se ne vede la fine; non si riesce a venirne a capo; non finisce mai

    сводить концы с концами — sbarcare il lunario; tenersi a galla

    прятать / хоронить концы — far perdere / sparire le tracce

    на худой коне́ц — alla peggio; nel peggiore dei casì

    ... и концы в воду —... e buona notte, (suonatori)!; e chi si e visto si e visto

    коне́ц венчает дело; коне́ц - делу венец — la fine corona l'opera

    * * *
    n
    1) gener. coda, culaccino, fondo, punta, scorcio (дня, недели и т.п.), ultimo, estremita, fine, apice, capo, corsa, e (bell'e) finita, esito, estremo, finale, stremo, testa
    2) sl. pirla
    3) obs. co
    4) liter. polo
    5) eng. terminale
    6) econ. termine
    7) mus. sbarra

    Universale dizionario russo-italiano > конец

  • 7 конец

    1. м
    ос, сик
    2. м
    аҙаҡ, ахыр, бөтөү
    3. м перен.
    үлем, бөтөү
    4. м разг.
    яҡ
    5. м мор.
    арҡан, канат
    6. м мн. спец. концы
    обрезки ткани, верёвок
    киҫенте, ҡырҡынды

    без конца — туҡтауһыҙ, осһоҙ-ҡырыйһыҙ, бөтмәҫ-төкәнмәҫ

    до конца — аҙағына тиклем, тулыһынса

    под конец — ахырҙа, ниһайәт

    на худой конец — һис юғында, һис тә булмаһа

    (и) концы в воду — эҙе-юлы юҡ, эҙе лә ҡалмаған

    палка о двух концах — ниҙеңдер яҡшы яғы ла, насар яғы ла бар, таяҡ ике башлы

    положить конец чему — сик ҡуйыу, туҡтатыу

    свести концы с концами — тура килтереү, осон осҡа ялғау

    Русско-башкирский словарь > конец

  • 8 конец

    м
    1) оч
    2) азак, ахыр
    3) ( концовка) ахыр, азак, соңгы өлеш
    4) перен. үлем

    положить конец чему-л. — нинди дә булса эшкә чик кую

    •
    - в конце концов
    - до конца
    - из конца в конец
    - концов не найти
    - концы в воду
    - конца краю нет
    - ни конца ни краю нет
    - один конец
    - под конец
    - свести концы с концами
    - сводить концы с концами
    - со всех концов

    Русско-татарский словарь > конец

  • 9 конец


    м.
    1. (окончание) кIэух; гъунэ
    к концу дня мафэм икIэухым дэжь, мафэм иухыгъом дэжь
    доводить до конца гъунэм нэгъэсын
    2. (у предметов) пакIэ, кIэ
    конец палки бэщ пакI
    3. (расстояние) лъэныкъо
    проделать путь в оба конца лъэныкъуитIумкIи укIонышъ укъэкIожьын
    4. (смерть) лIэныгъ
    ◊ в конце концов ыкIэ-мыкIэм, сыдэу хъуми
    без конца зэпымыужьэу
    из конца в конец зы пакIэм щегъэжьагъэу адырэм нэс
    до конца гъунэм нэсэу
    конца краю нет гъуни-нэзи иIэп
    под конец ыкIэм, ыкIэм зынэсым

    Русско-адыгейский словарь > конец

  • 10 конец

    кон||е́ц
    1. (окончание чего-л.) fino;
    вре́мя подхо́дит к \конеццу́ la tempo finiĝas;
    2. ekstremaĵo;
    pinto (кончик);
    ♦ в оди́н \конец unudirekte;
    в о́ба \конецца́ tien kaj reen;
    положи́ть \конец чему́-л. meti finon al io, alfinigi ion;
    на худо́й \конец en la plej malbona okazo;
    со всех \конеццо́в све́та el ĉiuj partoj de la mondo;
    едва́ своди́ть \конеццы́ с \конецца́ми apenaŭ venki materialajn malfacilaĵojn, barakti en materialaj malfacilaĵoj;
    в \конецце́ \конеццо́в finfine.
    * * *
    м.
    1) (предел, граница) fin m, término m; extremo m

    коне́ц пути́ (доро́ги) — fin del camino

    из конца́ в коне́ц — de un extremo a otro

    2) ( последний момент) final m, fin m

    под коне́ц — al fin, al final

    коне́ц го́да — final del año

    коне́ц неде́ли — fin de semana, week end

    в конце́ дня — al final del día, al declinar (al terminar) el día

    к концу́ ме́сяца — al final del mes, al finalizar (al terminar) el mes

    бли́зиться к концу́ — tocar a su fin

    3) ( какого-либо предмета) cabo m, punta f; extremo m, extremidad f; borde m, margen m ( край)
    4) разг. ( кончина) fin m; muerte f

    тут ему́ и коне́ц (пришёл) — aquí llegó su fin

    5) разг. (путь, расстояние) distancia f, recorrido m, trecho m

    в о́ба конца́ — de ida y vuelta

    в оди́н коне́ц — en una dirección

    сде́лать большо́й коне́ц — cubrir una gran distancia

    6) мор. ( канат) amarra f, cabo m

    отда́ть концы́! — ¡largar amarras!

    7) мн. концы́ спец. ( обрезки) borra de algodón, estopa f
    ••

    в конце́ концо́в — al fin y al cabo, al fin y a la postre, por último

    без конца́ — continuamente, ininterrumpidamente, sin fin

    оди́н коне́ц — un solo destino, un solo fin

    на худо́й коне́ц — en el peor de los casos, por mal que vaya

    в коне́ц — por completo

    оди́н коне́ц — es inevitable

    во все концы́ — por doquier, en todas partes

    со всех концо́в — de todos los lados, de todas las partes

    де́лать, начина́ть не с того́ конца́ — hacer, empezar al revés

    конца́ нет (не ви́дно) — no tiene fin (término), no se ve el fin (el término)

    конца́-кра́ю (кра́я) э́тому нет, ни конца́, ни кра́ю (кра́я) нет — no tiene límite; es más largo que un día sin pan

    концо́в не найти́ — no saber (no encontrar) por donde empezar; no atar cabos

    (и) де́ло с концо́м!, (и) де́лу коне́ц! — ¡todo está hecho!, ¡sanseacabó!

    пря́тать (хорони́ть) концы́ в во́ду — borrar las huellas (hasta la sombra), tirar la piedra y esconder la mano

    положи́ть (класть) коне́ц ( чему-либо) — poner fin (coto) (a)

    своди́ть концы́ с конца́ми — arreglárselas; darse trazas

    па́лка о двух конца́х — arma de dos filos

    коне́ц - де́лу вене́ц погов. — el fin corona la obra

    коне́ц! ( при радиопереговорах) — ¡corto!

    * * *
    м.
    1) (предел, граница) fin m, término m; extremo m

    коне́ц пути́ (доро́ги) — fin del camino

    из конца́ в коне́ц — de un extremo a otro

    2) ( последний момент) final m, fin m

    под коне́ц — al fin, al final

    коне́ц го́да — final del año

    коне́ц неде́ли — fin de semana, week end

    в конце́ дня — al final del día, al declinar (al terminar) el día

    к концу́ ме́сяца — al final del mes, al finalizar (al terminar) el mes

    бли́зиться к концу́ — tocar a su fin

    3) ( какого-либо предмета) cabo m, punta f; extremo m, extremidad f; borde m, margen m ( край)
    4) разг. ( кончина) fin m; muerte f

    тут ему́ и коне́ц (пришёл) — aquí llegó su fin

    5) разг. (путь, расстояние) distancia f, recorrido m, trecho m

    в о́ба конца́ — de ida y vuelta

    в оди́н коне́ц — en una dirección

    сде́лать большо́й коне́ц — cubrir una gran distancia

    6) мор. ( канат) amarra f, cabo m

    отда́ть концы́! — ¡largar amarras!

    7) мн. концы́ спец. ( обрезки) borra de algodón, estopa f
    ••

    в конце́ концо́в — al fin y al cabo, al fin y a la postre, por último

    без конца́ — continuamente, ininterrumpidamente, sin fin

    оди́н коне́ц — un solo destino, un solo fin

    на худо́й коне́ц — en el peor de los casos, por mal que vaya

    в коне́ц — por completo

    оди́н коне́ц — es inevitable

    во все концы́ — por doquier, en todas partes

    со всех концо́в — de todos los lados, de todas las partes

    де́лать, начина́ть не с того́ конца́ — hacer, empezar al revés

    конца́ нет (не ви́дно) — no tiene fin (término), no se ve el fin (el término)

    конца́-кра́ю (кра́я) э́тому нет, ни конца́, ни кра́ю (кра́я) нет — no tiene límite; es más largo que un día sin pan

    концо́в не найти́ — no saber (no encontrar) por donde empezar; no atar cabos

    (и) де́ло с концо́м!, (и) де́лу коне́ц! — ¡todo está hecho!, ¡sanseacabó!

    пря́тать (хорони́ть) концы́ в во́ду — borrar las huellas (hasta la sombra), tirar la piedra y esconder la mano

    положи́ть (класть) коне́ц ( чему-либо) — poner fin (coto) (a)

    своди́ть концы́ с конца́ми — arreglárselas; darse trazas

    па́лка о двух конца́х — arma de dos filos

    коне́ц - де́лу вене́ц погов. — el fin corona la obra

    коне́ц! ( при радиопереговорах) — ¡corto!

    * * *
    n
    1) gener. borde, cola, cuerno, extremidad, fondo, margen (êðàì), orilla, cabo, chicote (верёвки, троса), dejo, extremo, fin, final, paradero, pie (страницы, реплики и т.п.), remate, suelo, tope, término, regatón
    2) navy. (êàñàá) amarra, virador (верёвки)
    3) colloq. (êîñ÷èñà) fin, (ïóáü, ðàññáîàñèå) distancia, muerte, rabo, recorrido, trecho
    4) amer. concho
    5) liter. coronación, coronamento, coronamiento
    6) eng. (свободный) chicote (троса), cuento, culata, lado vivo (провода, кабеля), terminal (провода), punta, termino, virador (снасть)
    7) econ. conclusión

    Diccionario universal ruso-español > конец

  • 11 конец

    м.
    1) ( конечный предел) end; (окончание тж.) ending

    приходи́ть к концу́ — come to an end

    подходи́ть, приближа́ться к концу́ — draw to a close [-s], be approaching completion

    от нача́ла до конца́ — from beginning to end; from start to finish

    к концу́ пери́ода — towards the end of the period

    к концу́ ноября́ — by / towards the end of November

    доводи́ть что-л до конца́ — carry smth through; carry smth to its conclusion; ( завершать) complete smth, put a finish to smth

    в конце́ ве́ка — at the close of the century

    в конце́ дня — at the end of the day

    до конца́ сезо́на — for the rest of the season

    2) разг. ( место назначения) destination

    в оди́н коне́ц — one way

    биле́т в оди́н коне́ц — single ticket брит.; one-way ticket амер.

    в о́ба конца́ — there and back; both ways

    биле́т в о́ба конца́ — return ticket брит.; round-trip ticket амер.

    то́нкий коне́ц — tip

    о́стрый коне́ц — point

    то́лстый коне́ц — butt (end)

    4) мор. (канат, верёвка) rope

    незакреплённый коне́ц, свобо́дный коне́ц — tag; loose end

    спаса́тельный коне́ц — lifeline

    отда́ть концы́ (отчалить) — cast off

    5) эвф. (смерть, уничтожение) end, death

    тут ему́ и коне́ц наста́л — (and) that was the end of him; it was curtains for him идиом.

    6) вульг. ( половой член) dick, tool
    ••

    коне́ц - де́лу вене́ц посл. — ≈ all's well that ends well

    коне́ц све́та — the end of the world

    со всех концо́в све́та — from every corner of the world

    конца́ не ви́дно разг. — no end in sight

    конца́-кра́ю э́тому нет разг. — there is no end to it

    концы́ с конца́ми не схо́дятся (о несоответствии) — it doesn't fit together, it doesn't add up

    без конца́ (постоянно) — incessantly, all the way / time, endlessly

    бра́ться / взя́ться не с того́ конца́ — start at the wrong end

    в конце́ концо́в — in the end, after all; ultimately

    до побе́дного конца́ — 1) ( до достижения успеха) to a successful end 2) ( в ожидании исхода) until the last gun is fired

    и концы́ в во́ду разг. — and no one will be any the wiser

    и де́ло с концо́м разг. — and there is and end to it

    из конца́ в коне́ц — from end to end

    на худо́й коне́ц разг. — if the worst comes to the worst; at worst

    под коне́ц — towards the end

    положи́ть коне́ц чему́-л — put an end to smth

    отда́ть концы́ (умереть) прост. — turn up one's toes, kick off; (см. тж. 4))

    своди́ть концы́ с конца́ми разг. — make both ends meet

    с конца́ми (бесследно) — without a trace; never to be seen again

    так, что (и) концо́в не найти́ — so that there is no way to trace anything

    хорони́ть концы́ разг. — remove / cover the traces

    Новый большой русско-английский словарь > конец

  • 12 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 13 нижний

    1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;
    2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;
    3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;
    4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.
    * * *
    1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній

    \нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́

    \нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр

    \нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин

    2) (исподний) спі́дній, ни́жній

    \нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна

    Русско-украинский словарь > нижний

  • 14 полагать

    положить
    1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];
    2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].
    3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.
    * * *
    1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти
    2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

    \полагать нача́ло чему́ — кла́сти (поклада́ти, дава́ти) поча́ток чому́, започатко́вувати що

    \полагать основа́ние чему́ — засно́вувати що

    Русско-украинский словарь > полагать

  • 15 в

    во предл.
    1. (пр.; где?) in; (вн.; куда?) in; (пр.; при обозначении небольших населённых пунктов, учреждений, заведений и т. п.) at; (вн.; внутрь; тж. перен.) into; (вн.; при обозначении стран, населённых пунктов, учреждений и т. п.) to; (вн.; при названии места назначения) for

    в саду — in the garden

    вложить в ящик — put* into the box

    войти в сад — go* into the garden

    ехать в Европу, в Москву — go* to Europe, to Moscow

    идти в театр — go* to the theatre

    ходить в школу — go* to school

    уезжать в Европу, в Москву — leave* for Europe, for Moscow

    приезжать в Москву, в Клин — arrive in Moscow, at Klin

    2. (пр., вн.; при обозначении одежды, оболочки, формы и т. п.) in
    3. (пр.; при обозначении качества, характера, состава и т. п.) in
    4. (пр.; при обозначении расстояния, с предл. от) at a distance of... (from), или не переводится
    5. (пр.; при обозначении года, месяца) in; (вн.; при названиях дней) on, но при словах этот — this, тот — that, прошлый — last, будущий — next не переводится; (вн.; при обозначении часа, момента) at

    в третьем часу и т. п. — between two and three, etc.

    6. (вн.; в течение) in, within

    он сделает это в три дня — he will do it in three days, или within three days

    8. (вн.; при обозначении размера и т. п.) не переводится:
    9. (вн.; со словом раз — при сравнении, причём сравн. степень передаётся через as с положит. степенью) не переводится:

    в три раза больше — ( о количестве) three times as much, as many (ср. много); ( о размере) three times the size

    в полтора раза больше — half as much, или as many, as big, again

    превращать(ся) во что-л. — turn into smth.; (перен.) turn to smth.; change into / to smth.

    превратить в развалины (вн.) — reduce to ruins / rubble (d.)

    разрывать в куски (вн.) — tear* to pieces / bits (d.)

    11. (вн. мн. = им.; при обозначении должности, профессии и т. п.) об. не переводится:

    ♢ в случае если — if; in case

    в случае (рд.) — in case (of)

    в том числе — including:

    он весь в отца — he is the (very) image of his father; he is a chip of the old block разг.

    в конце концов см. конец

    играть во что-л. см. играть; тж. и др. особые случаи, не приведённые здесь, см. под теми словами, с которыми предл. в образует тесные сочетания

    Русско-английский словарь Смирнитского > в

  • 16 один

    * * *
    в разн. знач. адзін, род. аднаго муж.

    один на один — адзін на адзін, сам-насам

    ни один — ні адзін, ніводзін

    в один прекрасный день — аднаго разу, аднаго дня, аднойчы

    Русско-белорусский словарь > один

См. также в других словарях:

  • КОНЕЦ — КОНЕЦ, конца, м. 1. Предел, граница, последняя точка протяжения чего н. в длину. Конец дороги. Конец палки. Палка, заостренная с обоих концов. «Светлые заливы, без конца простор.» И.Никитин. 2. Предел, последний момент чего н., протекающего во… …   Толковый словарь Ушакова

  • конец — нца; м. 1. Предел, граница, последняя точка чего л. имеющего протяжённость; примыкающая к этому пределу часть пространства (противоп.: начало). К. дороги. К. палки. Заточенный к. карандаша. Сидеть на разных концах стола. Дом в конце деревни.… …   Энциклопедический словарь

  • конец — I см. конец кому чему неизм., в функц. сказ. Всё кончено для кого , чего л. Коне/ц карьере. Коне/ц праздной жизни, хватит. Если не выручишь, мне коне/ц! II нца/; м …   Словарь многих выражений

  • Конец веры — (англ. The End of Faith: Religion, Terror, and the Future of Reason)  первая книга Сэма Харриса, вышла в 2004 году и получила награду PEN/Martha Albrand Award 2005[1]. После чего его эссе появились в многочисленных публикациях и… …   Википедия

  • Конец фильма (музыка) — Конец фильма Конец Фильма Годы 1998 по наст. вр …   Википедия

  • Конец Фильма — Годы 1998 по наст. вр …   Википедия

  • Конец фильма (группа) — Конец фильма Конец Фильма Основная информация Жанр …   Википедия

  • Конец каникул (фильм) — Конец каникул Режиссёр Сергей Лысенко Автор сценария Сергей Лысенко В главных ролях Алексей Ковжун Светлана Николаева Виктор Цой Юрий Каспарян Игорь Тихомиров …   Википедия

  • Конец радуг (роман) — Конец радуг Rainbows End Обложка для первого издания в России, 2008 год. Автор: Вернор Виндж …   Википедия

  • Конец радуг — Rainbows End Обложка для первого издания в России, 2008 год. Автор: Вернор Виндж …   Википедия

  • Конец света — У этого термина существуют и другие значения, см. Конец света (значения). Гибель человечества в представлении художника (см. также  …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»